про пам′ять

Ви пам′ятаєте про завтра,
коли ми раптом не мовчали,
коли нам закривали зябри
червоно-сині комісари,

і перев′язували долі
у гудзь потилиць до потилиць,
щоб ми за пострілом, в судомі,
один до одного тіснились ?

Ви пам′ятаєте, як після
такої страти ми співали,
за кожним словом кожній пісні
ми, посуваючи за хмари,

ізнов писали, аби крові
на вістрі пензля вистачало
на думки лірника чудові,
і, написавши, воскресали...

світлина: Олександр Мурашко. Похорон кошового. 1900.