Литературный сайт
для ценителей творчества
Литпричал - cтихи и проза

О.А. Мончаловский. Мазепинцы


О.А. Мончаловский. Мазепинцы
Брошюрка «Самостiйна Украiна» 
Десять заповедей Украинской народной партии
***
...Повторяю, «мазепинцы», сами себя выдали для того, чтобы уже вперед оградить себя от клеветнических обвинений в доносительстве на «ни в чем неповинных украинофилов». Они выдали себя и сбросили маску, выпустив на днях брошюрку: Видане Р.У.П. - ч.I. «Самостiйна Украiна». Промова. Цiна 20 сот. Львiв 1900. Видане Е. Косевич. З Друкарнi Удiловоi ул. Лiидого ч.8. стр. 22». Так как всякое публичное произведение подлежит публичному осуждению, то и упомянутая брошюра, изданная, как свидетельствуют каббалистические буквы «Р.У.П», то есть «русько-украинською партиею», и ее авторы должны быть привлечены пред судом судом общественного мнения. 
Брошюрка «Самостiйна Украiна» cоcтоит из двух глав, но она тройной интерес для филолога, для политика и для психиатра. Не нужно быть специалистом по отраслям этих знаний, чтобы сразу, после прочтения брошюрки, определить ее значение с филологической, политической и психиатрической точек зрения...
...«Время вышиванных сорочек, свиты и горелки прошло и никогда не вернется! Третья Украинская интеллигенция — это выражение автора «Самостийной Украины», приводит в память римское военное выражение: res ad triarios advenit – стает к борьбе за свой народ, к борьбе кровавой и беспощадной. Она верит в свои национальные силы, и она исполнит свой долг. Она выписывает на своем знамени эти слова: Одна, едина, нероздiдьна, вiльна, самостiйна Украiна вiд Карпатiв аж по Кавказ!» Она отдает себя на служение сему великому идеалу и как долго хотя на одном клочке украинской территории будет владеть чужинец, так долго украинская интеллигенция не положит оружия, так долго все поколенья украинцев будут воевать. Война будет вестись всеми способами, и борьба культурная считается также соответствующею, как и борьба физическою силою...Но как партия боевая, выросшая на почве истории и партия практичной деятельности, мы обязаны указать ту ближайшую цель, которую имеем ввиду. Эта цель – возвращение нам прав, определенных Переяславльскою конституциею 1654г. с расширением ее влияния на целую территорию украинского народа в России. Заявляем, что возьмем силой то что нам следует по закону, но что отнято от нас также силою. Наша нация долго была слабосильна, однако ныне стает уже к борьбе. Она добьется полной свободы и первый ступень к ней: Переяславльская конституция! 
Мы понимаем, что борьба будет лютая и долгая, что враг беспощадный и сильный. Но мы понимаем и то, что это уже последняя борьба, что потом уже никогда не настанет «слушный» (удобный) час к новой борьбе. Ночь была долга, но утро приблизилось, и мы не допустим, чтобы лучи свободы всех наций заблистали на наших рабских оковах: мы разобьем их до восхода солнца свободы! Мы в последний раз выступаем на историческое поприще и или победим, или умрем...Мы не хотим быть дальше евнухами, не хотим дальше переносить владычества чужинцев, не хотим больше оскорблений на своей земле. Нас горсть, но мы сильны нашей любовью к Украине! Сыны «Вкраiны!» Мы, как Антей, касаясь земли, получим все большую силу и «завзятте». Нас мало, но голос наш будет расходиться везде по «Вкраiне», и каждый, у кого еще не оподлившееся сердце, отзовется к нам. У кого же оно оподлилось, к тому мы сами отзовемся! Пускай трусы и отступники идут, как и шли, в лагерь наших врагов, им не место среди нас, и мы объявляем их врагами отечества. Все, кто на всей Украине не за нас, тот против нас. «Украiна для вкраiнцiв», и как долго хотя бы один враг-чужинец остается на нашей земле, мы не имеем права положить оружие!» 
*** 



Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтеліґенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої і національні, і вона виповнить свій обов′язок. Вона виписує на свому прапорі ці слова: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ". Вона віддає себе на служення цьому великому ідеалові і доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. Війна провадитиметься усіма засобами, і боротьба культурна вважається також відповідною, як і боротьба фізичною силою. Потреба боротьби випливає з факту нашого національного існування. Нехай наша історія сумна й невідрадна, нехай ми некультурні, нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як люди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато - цілих ЗО мільйонів. Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною, коли вона спроможна воювати з цілим світом! Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне "Я". Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарною поміж окремими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ". Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли через що були в нас Берестечки і Полтава. Ми відродилися з грунту наскрізь напоєного кров′ю наших предків, що лягли в боротьбі за волю України, ми виссали з молоком наших матерей стародавню любов нашої нації до вітчизни і її свободи і ненависть до насилля над нами. Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що прокинувшись до життя ламає свої кайдани. Наша нація ступила на новий шлях життя, а ми мусимо стати на її чолі, щоб вести до здійснення великого ідеалу. Але ми мусимо пам′ятати, що ми тільки оповіщуємо його силу, ми тільки його післанці. Цей великий -увесь народ український. 
Але як партія бойова, партія, що виросла на ґрунті історії і є партією практичної діяльности, ми зобов′язані вказати ту найближчу мету, яку ми маємо на оці. Ця мета - повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії. Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належиться по праву, але віднято в нас теж силою. Наша надія довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. Вона добуде собі повну свободу і перший ступінь до неї: Переяславська конституція. 
Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що це вже остання боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб′ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов′ю до України! Сини України! Ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожний, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось! 
Нехай страхополохи та відступники йдуть, як і йшли, до табору наших ворогів, їм не місце поміж нами і ми проголошуємо їх ворогами вітчизни. 
Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. 
Міхновський М. Самостійна Україна (РУП, м.Львів) (1900 р.) 
http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1900.mihnovskiy.php 
Десять заповедей УНП наравне с брошюрой «Самостийная Украина» стали самым известным произведением и наследием Николая Михновского, который, без сомнения, оказал большое влияние на установление, развитие и формулирование украинского национализма. Разработаны эти заповеди были лично Н. Михновским в 1904 году как своеобразный партийный «кодекс чести» для членов УНП и желающих вступить в партию. Вот эти заповеди (дано в оригинале на украинском языке): 
Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей. 
Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас. 
Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів. 
Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів. 
Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі. 
Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів. 
Не зробися ренегатом-відступником. 
Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України. 
Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи. 
Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш. 
1. Одна, единая, неделимая, от Карпат и до Кавказа независимая, свободная, демократическая Украина — республика рабочих людей. 
2. Все люди — твои братья, но москали, ляхи, венгры, румыны и евреи — это враги нашего народа, пока они господствуют над нами и обирают нас. 
3. Украина — для украинцев! Итак, выгони отовсюду с Украины чужаков-угнетателей. 
4. Всегда и везде используй украинский язык. Пускай ни жена твоя, ни дети твои не оскверняют твой дом языком чужаков-угнетателей. 
5. Уважай деятелей родного края, ненавидь врагов его, презирай оборотней-отступников — и хорошо будет всему твоему народу и тебе. 
6. Не убивай Украину своим равнодушием к всенародным интересам. 
7. Не становись ренегатом-отступником. 
8. Не обворовывай собственный народ, работая на врагов Украины. 
9. Помогай своему земляку прежде всех, держись в центре товарищей. 
10. Не бери себе жену из чужаков, поскольку твои дети будут тебе врагами, не дружи с врагами нашего народа, поскольку ты даёшь им силу и отвагу, не создавай союзы с угнетателями нашими, поскольку будешь предателем. 
Десять заповедей Украинской народной партии 
http://www.people.su/75511_9 
…Сообразив все вышеприведенные обстоятельства, нельзя не прийти к заключению, что идея создания самостоятельной «украинской» державы могла зародиться только в легкомысленных или полупомешанных головах, даже если она внушена им посторонними политическими интригами или даже державами, имеющими свою собственную цель в ее провозглашении и распространении. Ведь украинофилы «третьей формации», то есть явные «мазепинцы», сами говорят, что будут добиваться своей цели «даже вопреки логике фактов», то есть здорового разума. На свете существуют различные роды маньяков и различные виды маний. В брошюрке «Самостийна Украина» встречается мания «борьбы и пожертвования за идею», в своем основании совершенно ложную. Люди, поступающие сознательно «вопреки логике фактов», — люди больные, одержимые психическим недугом, который профессор Крафт-Эбинг определил названием Paranoia expansiva, и как такие могут вызывать чувства сострадания, но не должны иметь подражателей. Несомненно, что в среде украинофилов есть люди искренно заблуждающиеся, несомненно, что маньяки будут стараться распространять свою идею среди галицко-русской и буковинско-русскои молодежи. Им-то, искренним украинофилам и неопытной молодежи, я и хотел указать на разнузданность, глумление над логикою и здоровым разумом, над основными понятиями русской национальности, над понятием гражданственности, а следовательно и цивилизации, проявленные в брошюрке «Самостийна Украина», дабы их спасти от болезненных и тлетворных фантазий «мазепинцев». К «мазепинцам» же и к другим национально-политическим дуроломам, обращаюсь в заключении словами П.А. Кулиша (См. «Дзьвiи», стихотворение XXXI «До родного народу»): 
Народе без путя, без чести и поваги, 
Без правды в письменах, заветах предков диких. 
Ты, що повстав еси з безумной отваги 
Горьких пьяниць, сепак и розбишак великих! 
Що ни здобув еси мечем серед Руины. 
Все взяв у тебе з рук премудро твой добродей: 
Шукаешь помацки десь иншои Вкраины, 
И з материзною ховаешься, мовь злодей. 
На-жь зеркало. — оно всесветне, — вызирайся, 
И зрозумей, який ты азиат мизерный, 
Розбоем по светах широких не пышайся. 
Забудь свой мановец, козацкий пролаз темный. 
И на культурный путь Владимирский вертайся! 
О.А. Мончаловский. Мазепинцы (первоначально в газете Галичанин, затем в сборнике Живые вопросы, Львов, 1900г. с.41-85). Из сборника: Русская Галиция и "мазепинство". Сборник под ред. М.Б. Смолина. Из-во: Имперская Традиция. 2005. c.174-181, 191-192
https://web.archive.org/web/20180102180306/http://...
­



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Авторская песня
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 15
Свидетельство о публикации: №1220914480358
@ Copyright: Игорь Бабанов, 14.09.2022г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1