про оцелота, або лихо ходить тихо тихо

­­­Не буди біду в дивному саду,
як розбудиш най погубиш
голову свою.

Не шукай скорбот, невеселих нот.
Лихо ходить тихо тихо,
наче оцелот.

Не волай на злам, не про те журба.
Тиха втіха білих віхол -
яблунь ворожба.

Ось упала тінь, всупереч імлі,
ця пелюстка - білий згусток
щему на землі.