Литературный сайт
для ценителей творчества
Литпричал - cтихи и проза

Зустріч в дорозі


Сліпий дідусь зустрівсь мені в дорозі,
На пероні він стояв самотній.
Лице посміх нене, в руках ціпок.
Так щиро він дивився в очі
Провіднику із потяга, що підійшов.
Що провідник – дівчина молода,
За руку дідуся взяла, спитала:
«Як Ви? Помогти?
Ось ступенька, обережно!»
Він зайшов, і так легко
Подякував, і посміхнувсь.
Що стало всім від посмішки його,
Тах легко, й затишно у душах.
Бо та ніжність від сліпого,
Немов Бог сам руку протягнув.
Одразу бесіду завів,
В очах любов, а в серці ласка,
А із уст приємні речі.
Таких людей, як той сліпий –
Це рідкість у годину нашу
Бо хоч сліпий – та оптимізм,
І щастя в очах його сіяли.
То дар безцінний, і для зрячих.
І так проїхав він у щасті,
І всі вдоволені зостались.
А він такий, все гомонить,
І всім бажає добра й віри,
І терпіння в Душі наші.
Виходячи з вагону – благословив.
І вийшов, й зник.
І от, і все. Дідусь пішов.
А у сих, у нас зостались
Віра, і любов до того сліпого.
Його життя, і оптимізм –
То нам примір.
Як би то ми – живі, здорові,
Були б такі, як він,
То може б горе і біду
Ми бачили в другому світі.
І так жили б в любові, в мирі, в розумінні.
І так життя нас вчить,
Повчає поважати
Всі живущі Душі на Землі,
Бо то все Бог Живий
До нас заходить.
І ми повинні його прийняти і любити.

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика городская
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 7
Свидетельство о публикации: №1160627439409
@ Copyright: Олена Самарич, 27.06.2016г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1