Попіл


Попіл
У найдивнішому з усіх моїх життів
Своє кохання втримати хотів.
Та, не зважаючи на всі мої старання,
Кохання щезло, а з’явилось віршування.

Кохання болісне буває і глибоке,
А з віршами нема ніякої мороки.
Ото ж бо, люди, не засуджуйте мене.
Як попіл згас, то вже не спалахне.

У цій заміні я пристойний вихід бачу:
Іще сумую, але вже й не дуже плачу.
Бо попіл згас, і він не спалахне,
І грози-пристрасті не рватимуть мене.

…Чого живу? Чого пишу вірші?
Чого чекаю? — Спокою Душі.

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи, не вошедшие в рубрики
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 3
Свидетельство о публикации: №1161217439271
@ Copyright: Владислав Красса, 17.12.2016г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1