Коли ще я бував малий


Коли ще я бував малий,
То був великий мрійник,
Відважний в мріях був такий
Водій-далекобійник.
У снах я простір розтинав,
Лежачи в рідній спальні,
Тоді ще й гадки я не мав,
Як це відповідально.
Комп’ютер якось я купив
І був безмежно радий,
Як віртуально все возив
По США і по Канаді.
Та двадцять років мені вже
І серцю не до того,
Бо кажуть кожному своє,
Пора шукать дорогу,
Яка осяяла б в дощі
І в спеку б напоїла,
Життєвий затишок мені
Дала б і тверду силу.
В житті учителем я став,
Це дуже непогано,
Та довго смуток огортав,
Як при дорозі стану.
Дорога вдалину іде,
А при дорозі клени,
Туга серденько моє рве
За чимось нездійсненним.
І дуже хочеться мені
Кудись майнути з хати,
Та не тому, що тисячі
Я міг би заробляти.
Життя у нас шалений вир,
А я всього лиш мрійник,
Для мене ти навік кумир,
Водій далекобійник.
Хоч тисячі і маєш ти,
Та суть свою не губиш,
Аж в обрій йдуть твої думки,
І ти це сильно любиш.
Назустріч сонним всім полям
Без підлого йдеш страху,
Всім серцем зичу водіям
Ні палиці, ні цвяху!

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи, не вошедшие в рубрики
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 4
Свидетельство о публикации: №1170116438874
@ Copyright: Дмитро Овсієнко, 16.01.2017г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1