Серпанковий верлібр


...У танучому мареві світанку,
пробуджуюся у твоїх обіймах...
і тіло ніжиться у дотику
до оксамиту щастя...
І мимоволі доторкнусь я до долоні.
Лише б відчути в ній тепло
твойого серця....
Зігріти в ньому свою душу...
і вберегтись.....
аби не загубитись в плині часу....
аби не розчинитися у цинічності мегаполісу.....

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 6
Свидетельство о публикации: №1150418438841
@ Copyright: Alis, 18.04.2015г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1