Закривай вікно. Сумно. Осінь.


Закривай вікно. Сумно. Осінь.
Закривай вікно адже осінь вже коло нас.
Вона у твоєму волоссі.
У теплих піджаках
на сторінках стареньких книг.
Ти цвіла літом і не хочеш осені
Цю осінь я запам’ятаю.

Осінніми дощами проливаються дні
Зникають десь у ранкових туманах..
Важкі ранки прохолодні ранки
Розлучать нас назавжди.
І тільки теплі гріють слова..
Не хочу сумних нав’язливих думок
Хочеться просто тебе поряд.

Зник струм
Закрите вікно. Темний монітор.
Хочеш свободи?
Намагаєшся зрозуміти в чому сенс?
Сенс тоді коли тобі хтось гріє руки
Занадто меланхолічно
навіщо?

Закривай вікно. Сум. Настала осінь
Час для довгих вечорів.
І ти десь засинаєш далеко
хочеш близького тепла.
Хочеш щоб мрії збувалися?

Ми не одні
Ми можливо десь за кілометри один від одного
Стаємо дедалі ближче.
Все ближче..
Кажемо дедалі тепліші слова..
дедалі ближче..

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 3
Свидетельство о публикации: №1141106438736
@ Copyright: Зореслав Коновалов, 06.11.2014г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1