Буває час


Буває час
Буває час, коли забракне слів,
Коли найкращий вихід – промовчати,
Думки читати в складках поміж брів
В лимонних стінах нашої кімнати.

Схилитись головою до плеча
І подихом торкнутися до скроні.
Поніжитись, немов мале дівча,
В тепло пірнувши рідної долоні.

Забути все: і радощі, й жалі,
Ті безліч справ, що й не переробити…
Буває час – нас двоє на Землі,
Його в любові нам дано прожити.

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Мир души
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 4
Свидетельство о публикации: №1151005438477
@ Copyright: Іванна Байда, 05.10.2015г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1