Оксюморон


Оксюморон
Німотний крик живезного мерця
Набатом тиші опромінив ніч.
Гаданий сполох ублажив серця,
У далечінь втікаючи навстріч.

Печалі радість каменем тече
По венах, що засохли мов струмок.
Кого покійник на престол зрече,
Ошатно голий той зплазує крок.

Метеликом свинцевим в небеса
Впаде думок прозірна каламуть.
Непоказні звичайні чудеса
Привиддямиі нам образи несуть.

Дрібногігантський вічності кінець
Туманиться в яскравості ворон.
Палає льодом проклятий чернець
Абсурдно-хльосткий пан Оксюморон!

Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Шуточные стихи
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 4
Свидетельство о публикации: №1130807437969
@ Copyright: Олег Корнієнко, 07.08.2013г.

Отзывы

Добавить сообщение можно после авторизации или регистрации

Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!

1