Смуток


­Знову осінь-пустунка розфарбовує листя.
Сірий смуток в очах, та заплакане небо.
Дуже шкода, що наші шляхи розійшлися,
Тільки вітер шепоче: «Не треба, не треба…»

Скрізь завісу дощу ліхтарів тьмяний блиск
Листя запах терпкий, гіркий присмак печалі,
Вже не треба казати про кохання навік
І не треба, відводячи погляд, мовчати.

Наша зустріч с тобою сьогодні остання
Й до вікна притуливши чоло і долоні
Бачу я, як за рогом зникає кохання
Жовте листя поклавши на моє підвіконня.



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи на иностранных языках
Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 12
Свидетельство о публикации: №1210831430453
@ Copyright: Рина Волошина, 31.08.2021г.

Отзывы


Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1