Украина- четвёртый Рим!


Украина- четвёртый Рим!
­Гукнемо чотирикратно,
Сашко Пушкіну - Ура
Він по нашому Гарматний,
Та ревуть воли хіба?

Бо пушка правильно-Гармата,
Сашко Гарматний-саме так!
Хто каже Пушкiн- просто вата.
Хто каже Пушкiн-той лайдак.

Я вас кохав: кохання може бути,
В душі моїй і досі каламуте,
Але нехай вас більше не турбуе,
Воно  на старості гальмуе...

Зрозуміло, я не Пушкін,
Але ж я і не Дантес,
Дайте сало і галушки,
Та налийте чемергес.

Мороз і сонце, день чудовий,
В мене  бутель п′ятилітровий,
Бухнути все- прийде гаплик,
Як кажуть москалi-кiрдик.

Як помру, то поховайте,
Годi вже лежати.
Коли ж ні, тоді стривайте,
Віднесіть до хати.

Де лібера, там Бандера,
Годі вже старушка,
Треба кликать мільцанера,
Хильнемо, де кружка?

Мій дядькo самих чесних правiл,
Він Крим зненацька прихопив,
Росіей двадцять років правив,
Та ще на двадцять зарядив.

Цей приклад іншим був наука,
Бо як казала рідна мати,
Потрібен Новічок, базука,
Садок вишневий коло хати.

Скажи -ка  дядько,  незабаром,
Москва, натхненная кагалом,
Чому захапала на шару,
Луганськ, Донецьк, і Крим загалом?

В той рік осінняя негода
Стояла довго на дворі,
То заподiяли нам шкоду,
Зiжрали Крим, чорти бери..

Тепер в Криму керуе Гоблiн,
План замайстрячили в Кремле,
Бо не хер  розпускати соплі,
Схарчили  Крим, як крем-брюле.

Тому що ми були роззяви,
А ворог слизок та вертляв,
I мав наснагу до халяви,
Микита дав, а Путiн взяв

Буря млою небо крие,
Вихор вие в круговерть.
Саме краще місто Київ,
Все пішло навшкереберть.

Та й Хеpсон теж не погано,
Ще й і Крим заздалегідь,
Шарабана до Майдана,
Такі справи, що робить....

За гратами сиджу, в в`язницi сирой,
Навiщо мене запiхнули сюдой.
Якби  був орел я, у крила б злетiв,
Но пір′я скубнули, такий негатiв.

У нутрощах сибiрских руд,
Хранiть великую терплячку,
Все буде дуже-дуже гут,
І ми пiдiймемось з карачок.

Кайдани тяжкі геть впадуть,
Запануватиме свобода,
I вам активи вiддадуть,
Що вiдiбрали у народа.

На березі пустельних хвиль,
Лежала п′яная Рахіль ,
На очі бридкому cусіду,
Щоб було зле антисеміту.

I цар Петро за номер перший,
Вiдомий бильш, як Miдний Bершник,
В Рахiлi смикнувши намисто,
Сказав, тут  треба бyти  мiсту!

І oсь вiн став, Петрова мрія,
Люблю адміралтійській стовб,
Неви державную течію,
Береговий її надовб.

Люблю зими твоєй жорстокой
Холодний вітер  і мороз,
Розлив Неви такий широкий,
Твоїх п′яниць червоний нос.

Реве та стогне Днiпр широкий,
Нева зрівниться з ним хіба?
Велике мiсто Мелiтополь,
Санкт-Петербург пред ним iзба.

Шумiв камиш, Московське царство,
Тебе Українa сильнiш!
Ми скоро будемо на Марсi,
А ти все розгалуздо спиш!

Цигани шумною юрбою,
По Бесарабiї кочують,
Коли обкуряться травою,
То просто неба так ночують.

Як нині лаштуется в клiщi Олег,
Затиснуть хазаровi яйця,
Пiд прапор збирае своїх он колег,
Евреїв, румун и кiтайцiв.

Була в тi часи Україна,
Могутня, велика країна
Мочила на всiх континентах
Всiляких хазар -iнтервентов.

Ось прибігли в хату діти,
Тягнуть за полу батька,
Батька, батька, там найміти,
Заряди їм хробака.

Протасевич був наймiт,
Мав в валізі динаміт,
Але його спритний Бацька,
В літаку схопив зненацька.

А ще, як лiчить печенегу,
З собою прихопив Сапегу.
Бо та вродливая дiвчинка,
Була натурная блондинка.

А Лукашенко був брунетом,
I користавсь кабрiолетом.
Вiдомо, всiм, що в наши днi,
Не можна без блондiнки, нi!

Отже, вона звалась Сапега,
I Протасевiча колега,
До того ж вiдала, де схрон,
И Бацька взяв її в полон.

У Лукомор′я дуб зеленський,
Він мае аусвайс шенгенский,
О бэбі, бэбі, бала, бала
Француз Макрону дав в сьорбало.

Французи то такая раса,
Рiзновид дико-папуаса,
Один одного б′є у пику,
Мабуть, стрибнули з панталику.
 
Був президентом в них Де Голль,
Як кажуть, перекатна голь,
Iще простiше- волоцюга,
Коротше кажучи, бандюга.
 
А ще в них був Наполеон,
Що пив трiйний одеколон,
Якось Москвi завдав поразку,
Аж потiм з′їв свою Cавраску.

А в України президенти,
Усi на кшталт, интелiгенти,
Наприклад, Юля Тiмошенко,
Нардеп, красуня и спортсменка!

Зеленський це антисеміт,
Жидо-бендерiвський наймiт,
Складав Адольфу дифірамб,
І пам′ятав увесь "Майн Кампф"

Тож Тимошенко  звалась Юля,
Бо день народження в іюлі
А вiн звався Зеленський Вова,
Бо ворог був свободи слова.
 
Зеленський славу мав  естета,
Та із  коняки їв  котлети,
Пив вечорами антифріз,
І в Україні ввів безвіз.

А ще ж був  Порошенко Петя,
Що не дотримувавсь дiети,
Ще виробляв цукерки "Рачки",
Та п′яний повзав на карачки.
 
Бо ж Порох, як Исус Христос,
Украйнi дарував Томос,
Тепер Украиїськая церква
Навiк жива, а руська вмерла.

Чим більше прагнемо ми в Нато  ,
Тим менше нас вони туди ,
Там і без нас таких багато,
Авжеж самiсiньскi скоти.

Украйну не беруть у Нато,
Бо там своих таких багато,
На кшталт, до вас Георгiй Отс,
Навiщо нам цей зайвий поц?

Украйна буде наддержава,
Героям що? Героям-Слава!
Навiки  слава нашей ненькi,
А ви бувайте здоровенькi.

Любов всі мають до попкорна,
Ця їжа дуже благотворна,
Що краще, самогон чи бражка,
Чи може з оковитой пляшка?

Я пам′ятаю  мить чудову,
Переді мною з′явилась ты,
I я, побачивши корову,
В мить зрозумів, що це кранти.

А ще у нас Левко Дебелий,
То по москальскi Лев Товстий
Вiн полюбляв мадмуазелей,
Кружляв по вулицях босий.

Дебелий жив в Яснiй Полянi,
Не жер нi м′ясa, та нi птах,
Охоче грав на барабанi,
Та залицявся до дiвах.

Його дружину звали Софа,
Вона йому зварила кофе,
Вона була жiнка свiдома,
Помер Дебелий вiд судоми.

Я пам′ятник собi зробив нерукоробний,
От бач, що  дiе ямб тристопний,
Якби не українська мова,
Усі б мичали, як корови.

Поперше були дiнозаври
За ними масть тримали маври,
А мезозою наприкiнцi,
Прийшли нарештi українцi.

Так! Українцi -першi люди!
Вони ходили скрiзь усюди!
Вже мали кораблi, лiнкори,
I викопали Чорне Море.

Як людство було у дитинствi,
Всiм керували українци,
Вiд них пiшла уся наука,
Вiд колеса до ноутбука!

А щиро кажучи за зброю,
То українцi взяли Трою!
Пiд Фермопiлами вояки,
То Запорiзькие козаки!

Недарма звали їх спартанці,
Бо знали всi народнi танцi,
Плясали добре гопака,
Та дали перцям трепака.
 
Ми збудували пiрамiды,
Ми потопили Атлантiду,
I самий перший фараон,
Був українець Фарiон.

Цар Олександр Македонський,
В дитинствi був Сашко Херсонський,
I навiть сам Iсус Христос
З Украйни був, не эскiмос!

Iсус прийшов до Палестины
Iз нашoй неньки-Україны.
I згiдно зробленим опросам,
Iсус Хрiстос був малоросом!

Цариця Нiлу Клеопатра,
Смалила сiгарети "Ватра",
Та пiд гадючую отруту,
Вона спiва "Червону руту"

Вiдомий Христофор Колюмб,
З Украйни прокладав свiй румб.
Бо ще тодi казала преса,
Порт відплиття була Одеса.

Сам Фердiнандо Магелан,
То український був циган,
Iшов з Одеси на Херсон,
Та заблукав, бо ж самогон...

Коли б не українська мова,
Яку подарував Егова,
Ми б всi сидiли по печерах,
Як троглодiти при шумерах.

Ми  всi сидiли би на гiлках,
Не знали смаку би горiлки,
Тому e заздрощi Москови,
Величностi рiдної мови.

Спочатку була Україна
Вона була першопричина!
Ta Володимир Мономах
Сидiв на вищих поверхах.

Під прапором жовто-блакитним,
Всім мавпам та пoрнокопитним,
Украйна робила відсіч,
Бо мала Запорізьку Січ.

I Киев був всiм iншим Мати
I мав на те сертифiкати,
Усi балакали на мовi,
Аж вiд  Aдеси до Айови.

А Зоя Палеолог
Була полiттехнолог,
То ж Юрiй Довголапий
Мав Мономаха -папу!

Потiм прийшли москалi,
В звiрячому оскалi,
Мичали, як корови,
Нам зiпсували мову.

Москальськая же мова,
Залежить вiд генома,
Що в цей сперматозоiд,
Втручався рептiлоид.

Отже, його звали Богданом,
Вiн був прихiльником корана,
Тому Переяславська Рада
Обрала цього кандiдата.
 
Iще Богдан вивчав талмуда,
Тому при ньом настала смута,
За що йому росiйський цар
Сплатив чималий гонорар

В Парижi вiн би був клошаром,
А тут рядився в шароварах.
Вiн для цара робив стриптiз,
I ще мав нахили до кіз.

А цар Петро спiткав Мазепу,
Та довго потiм чухав репу,
Навiщо  щирий малорос,
Цару набрискав дiхлофос?
 
Великая  Екатерина
Бажала завжди героїнa,
І ось з цієї-то причини,
Зажерла неньку-Україну.
 
Бо в Українi ж росли маки,
Та їх збирали гайдамаки,
Туда, після спільної ломки
Відряджений був князь Потьомкiн.

Цариця Катя та клеврети,
Зіжрали  суверенітету,
Щоб Запорізькие козаки
Не збирали  опійні маки.

Тарас Григорович Шевченко,
Це ж вам не Юля Тiмошенко,
Мав довгi вуса i Кобзар,
Його боявся руський Цар.

Верховний гетман Скоропадський
Вiн Ленiна тримав за лацкан,
I якби не Центральна Рада,
То припинив би клоунаду.
 
Верховний отаман Петлюра
Робив в Парижi манiкюра,
Та не дотримувавсь прайс-лiста,
Був закандичений чекістом.
 
А ще прикнокали Бандеру,
Він ворог був Эс-эс-эс-эру,
Йому тоді радянська влада
Відрядила дегенерата.

Бандеру перестрiв  на розi,
I як затятий мафiозi,
Стриляв йому  у потилицю,
Iз протитанковий рушницi

Що Трамп, що Байден -українцi,
А Путiн також малорос,
То треба здати iх в звіринці
Хай там цiлуються в засос.

Росiя-України частка,
Вже незабаром свистопляска,
Украйна мусе царювати,
І налаштовуе гармати.

Вiддайте наше- Севастополь,
Кубань, Москву, Константинополь,
Ранiш це була Україна,
Суцільна олiем картина.
 
Навiщо робите докуку
Вашi царi-нашi онуки!
Вiд українця- Мономаха
Пiшли москалi, муха-бляха!

Росiйский цар Iван Жахливий
Був по характеру лякливий.
Як бачив вiн татарiв списи,
То хутко пакував валiзи.

Був порятунок з України,
Iшли козацькие дружини
Якби не наша допомога,
Запанувала б сiнагога.

Евреї б правили Москвою,
Та ви б були для нiх едою,
Якби не нашi гайдамакi,
То ви плясали би сiртакi.

Евреї б правили Москвою,
А ви б стогнали пiд стопою,
А де Кремля пустi руїни,
Верблюдiв би пасли равiни.

Виддайте термiново Крим,
Бо ж Київ -це четвертий Рим!
Ми вас бажаем врятувати
I приймемо до нашiй хати.

Готуеться всесвiтний Майдан,
Його засновником е Байден.
Вiн призначає  Україну,
Нову всесвитнюю Старшину!

Природою тут нам дано,
У Космос рубати вікно,
Щоби на Марсi та Венерi
Пiснi лунали о Бандерi.

Ногами твердо ми стамо
I новий шлях пробуремо!
Всі прапори до нас у зборi,
Забенкетуєм на просторі.
 
Ми карту зробимо шляхову,
Всi будуть вчити рiдну Mову,
Аж бачу я, як Бiлий Свiт
По Украiнськi робить Звiт!
 
Ми всі лікуемось потроху,
Чого-небудь и як-небудь,
У цю  жахливую эпоху
Вiд щеплення рога ростуть.

Мороз по шкірі, все відмінно
До нас пріїхала вакцина.
Не треба жінкy на Багами,
І так ми будемо з рогами.
 
Коли ми станемо з рогами,
Це допоможе з ворогами
У боротьбi, бо це же зброя,
Що так потрiбна для героя.
 
У  боротьбi iз ворогами,
Іх будем штурхати рогами!
Хвала украiнським Богам!
Ганьба Держави ворогам!

Ми дивимось в Наполеони,
Коли нап′ємось самогона,
Та заважае Україна,
Пiд керуванiем равiна.

Буря млою небо криє,
Вихор сніговий крутить
Тo як хижий  звір  завиє,
Тo мацою захрустить!

А Байден з Путiним в Женевi,
Казали то, що Адам Евi,
Один одному глянув в очi,
Як картяри -кiдали в Сочi.

Вони нарiзались горiлки,
Потанцювали под сопiлки,
Там був шалений компромат,
Як кажуть, шах тобi и мат!

У Байдена був документ,
Як Путин робить перманент.
А потiм, сидячи в палатах,
Вживае Путiн опiати.

А Путин також дещо мав,
Компрометуючу свiтлину,
Як Байден розважав шалав,
I був ужратий, що тварина..

I ось завершився саммiт,
Вони зробили аудiт,
Рахунок був  один-один,
Поїхали до балерин.
 
Лавров заграв на мандoлинi,
Мы гукнем "Слава Українi!"
А Путин вищу взяв октаву,
Вiдповiмо "Героям слава!"

Нехай орлиця в них двуглава,
Бог Дух, ім′ям Батька та Сина,
Непереможна наша справа!
I ще не вмерла Україна!

I як казав знайомий ребе,
Бач, iдуть солдати,
Якщо маете потребу,
Можете смоктати!

То i що з того, набої,
Шаблi та гвинтiвки
Е у нас мiцнi напої,
Маем голy дiвку.

Вона ростом невеличка,
Ще й лiтами молода,
Мае вже сержантську личку,
Та гамуе верблюда.
 
Ще не вмерла Украина!
З нами команданте Че!
Пiдходи,скорiш, вражина,
Хто не скаче, той смокче.
 
Скоро прийдуть гайдамаки,
Розпочнеться фестиваль,
Буде пиво, будуть раки
Хто не скаче, той москаль.

А хто скаче, той Мазепа,
А хто скаче, той Бeндер,
Це е найманець Госдепа,
Це е щирий Люцифер.




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи на иностранных языках
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 10
Опубликовано: 21.06.2021 в 09:57
Свидетельство о публикации: №1210621423773


Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1