про Воскресіння Христове та Марію Магдалину


про Воскресіння Христове та Марію Магдалину
­­­Чом же так мало для щастя днів  заповідано нам?
Тільки зустрів і прощайся, тільки знайшов і віддай.
Синє на синьому - синє, чорне по чорному - зле.
Скільки ще божому Сину  раз воскрісать?  Де-не-де,
бачиш, та сама картина: хата і гай за селом,
в хаті одна Магдалина сум вишиває хрестом.

В небі блакить всеочисна, в серці журби відбиття.
Бачиш, то наша Вітчизна. Йосип, Марія, Дитя.
Десь, на далекому Сході, передостанній рубіж.
Годі коритися, годі. Стугна, Почайна, Трубіж -
давні Дніпровські притоки. Не пересохнути їм.
Гирла вирують глибокі, саме на тим і стоїм.

Очі дівочі в люстерку відображають весь світ.
Стрічка до стрічки - веселка, доля до долі - нарід.
В серці затісно для щастя. Гідність не знає границь.
Паска. Великдень. Причастя до незглибимих криниць.
Так-то все так, неодмінно, знову весна за вікном,
тільки свій сум Магдалина все вишиває хрестом…

світлини: Микола Пімоненко «Ранок Воскресіння Христова» 
                
­



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи, не вошедшие в рубрики
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 8
Опубликовано: 02.05.2021 в 17:19
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1