про Благовіщення та кловські тротуари


про Благовіщення та кловські тротуари
про Благовіщення і Кловські тротуари.

Весняний дощ. Легкий. Квітневий.
І яв єси і пригортає сон.
Печерський гай, ще в нім дерева,
а під ногами зозулястий льон.

Я в сні. Враховуючи досвід
душі самотньої, я снюсь один,
без тіні, нам не час удосвіт
эднатися ужвою пуповин.

Дощ л’є. Нечутно. Неволого.
І сон зненацька причвалав.
Цей сон моя розмова з Богом.
Така невигадана яв.

Тече по тротуарах Клова
дощу прозорого вода.
Трива безмовная розмова
аж досхочу. Аж до Різдва.
- - -
А там, ти ба, і Вознесіння.
Благая Вість, о, як же ти блага,
коли з гірчичного насіння
росте повічная журба.



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика любовная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 10
Опубликовано: 07.04.2021 в 15:56
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1