сум Катерини


сум Катерини
Верби, мої верби. Може, від журби
зацвіли до часу, як зійшли сніги,
і сіренькі бруньки в гроні вербенят
спокушають пальці до пухнастих цят.

Щоб зачервоніла ясно шелюга
ягоди калини до гілля додам.
Байдуже, що висох у калини сік,
головне, що волю він мені прирік.

У святковій сукні вийду край села,
де одвічно плаче над водой верба,
спокій де згубила і знайшла ганджу,
стрічкою лляною шутку пов’яжу.

І щоб новий вуйко з Сходу не проліз
однесу до церкви я той верболіз.
Най посвятить парох чемно оберіг
не заступить ворог дикий на поріг.




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика любовная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 5
Опубликовано: 17.03.2021 в 15:31
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1