не то ж бо й що або про Піпіна Короткого і Павію


Тече ріка Часів, тече, не висихає.
Паромщик спить, як слід, розведені мости,
він зачитався вщерть віршами Аміхая.
Паромщик спить, ріка тече, Піпін, а ти ?

А ти ідеш звільнять мене від лангобардів,
твій кінь без броду перестрибнув річку По,
і запалив в Павії ясні зорепади,
не то ж бо й що, Піпін, дивись, не то ж бо й що.

Чини, чини свій суд на свято Маковія,
бери мій мит живцем, бери, скупий лихвар.
І ще дзвенить сурмач, і ще жива Павія,
залиш собі, Піпін, мій лапідарний дар.



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика любовная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 14
Опубликовано: 10.03.2021 в 02:50
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1