В.К.


від моря края до небокрая
вузька як смужка рілля сягає
як хуртовина життя триває
між неба краєм і моря краєм

і в Іордані і в Березані
одне й те саме поневіряння
і ті світанки і ті прощання
зачудовання того кохання

і все стрекоче по квітах дзига
і той же хлопчик по світу біга
і носить лісом свого козубка
і досить любить його голубка

Дніпро ревів. Збирався люд на площі.
Дівча в жмуток вплітали гілочки верби.
І чемно князь молився в Пирогощі
аж бо помститися язичницькій юрбі.

Мине до Пасхи Вербная неділя.
Невтішну вістку принесуть сумні вітри.
вдовиці плач, не верболози гілля,
путівльська горлиця підійме догори.



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика любовная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 10
Опубликовано: 09.03.2021 в 11:20
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1