пісня солдатки


Я голос свій не чую в мікрофон,
паплюжать голос децибели в дроті.
Як заспіва на південь в небі жайворон,
за ним долаю височінь в польоті.

В загальнім хорі соло не спою,
останньою я звій не хороводю.
За спів світанок вдячен солов’ю,
як за вологу кисень вдячний водню.

Вільха росте, сивіє осокір,
В Осокорках до долу нахилилась хата.
Я ще живу, і я ще маю зір,
і пожовтілу карточку солдата.



Мне нравится:
1

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика любовная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 9
Опубликовано: 23.02.2021 в 19:36
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1