Остання посмішка чудова.
Так посміхалась тільки ти,
коли спустилась ніч тернова,
як милосердя до П’єти.
Все починалось з ополонки.
Йордан, причастя, квіт верби,
нерозмикання губ до ранку.
Плекання лютощів юрби -
і слово сховане в полові,
тоді пiшло і досі жме.
Все починалося з любові,
і все любов переживе.