Чаша туману


Чаша туману
                                    (Низка неканонічних танка)

* * *
Я пив цей туман.
Та він занадто п’янкий.
Осад прогірклий
На денці чаші Землі
Білого трунку суму…

* * *
Старий сад. Зима.
Я в’язень очікування –
Коли ж зацвітуть
Дерева мрій моїх
Вишні моєї журби…

* * *
Кожен світ несправжній –
І світ буття нашого,
і світ снів…
Шлях до буття істинного
Годі шукати...

* * *
Всі вершники блукають
Особливо білі
Вони не мають компаса
А зорі затьмарені хмарами…
Стукіт копит.

* * *
Годинник міряє вічність.
Кавалками час спадає
У наш квантований простір.
Ми волоцюги вічні
Годинник як якір спиняє нас…

(Ніби танка. Але зовсім не за правилами. Ну зовсім не канонічно... Даруйте. Світлина автора віршів.)



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Твердые формы
Ключевые слова: танка, дзен, буддизм,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 23
Опубликовано: 26.06.2020 в 21:58
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1