Книга дощу


Книга дощу
                              (Низка нібито хокку)

                                   «А втім, хто з нас був тінню?»
                                                                (Луїджі Піранделло)


* * *
Візьму парасольку,
Піду на роботу під дощем.
Ранок. Мокро…

* * *
У шумі міста
Про найголовніше в житті
Вірші напишу…

* * *
Кудлатий літун
Відчув радості літа -
Луки зацвіли.

* * *
Сонячний вітер.
Мені б у його вихорі
Вітрила здійняти.

* * *
Її чорнота
Звуками наповнена.
Квітнева журба.

* * *
Блукаю сумний
У порожнечі неба -
Шукаю себе.

* * *
Дивна розмова
У порожній кімнаті
Зі старим котом…

* * *
Старий храм. Тиша.
Спокій гасне як свічка.
Осінній вечір.

(Світлина автора віршів. Даруйте, що пишу інколи неканонічно. Старому хайдзіну можна і вибачити...)



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Твердые формы
Ключевые слова: хокку, дзен, буддизм,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 10
Опубликовано: 22.06.2020 в 15:20
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1