Пустельний ліс


Пустельний ліс
                      «Безлюдні стежинки, пустельний ліс…»
                                                                                         (Гао Ці)


У цій пустелі тільки самота
Мені супутником. Отож, як схимник
Кудись іду… Під небом,
Що смарагдами зірок
Віщує долю. Навпростець
Стежиною, шляхом оленів
Топчу килим осінніх листомрій.
І споглядаю, як в омріяний вирій
Летять останні гуси й журавлі –
Вперед чи то назад:
На північ холодів
Чи то в спекотний край
Летять… Лише старий відлюдник
Шлях в лісі відшукав туди,
Де птахи не літають і ніхто не ходить:
У тиші лісовій побачив Пустоту
Легенькі тіні Дао… Нетривкі…



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика философская
Ключевые слова: верлібр, модернізм, Китай, Піднебесна, Дао,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 6
Опубликовано: 16.06.2020 в 12:45
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1