Темрява і світильник


Темрява і світильник
                             «У жителів півдня є приказка:
                               Хто немає постійності,
                               Той не може стати
                               Навіть шаманом і лікарем!
                               Чудово сказано!»
                                                                        (Конфуцій)


Було так темно,
Така чорнота панувала у Піднебесній,
Заповзала з бамбукових хащів
У палаци й халупи,
Що навіть у будинку вчителя
Стояв такий густий морок,
Що заповзав у горнятка для чаю
І в глибини свідомості.
А вчитель заборонив
Запалювати кольоровий світильник
І так у темряві
Грав сумну мелодію давнини,
А коли звуки стихли
Молодий учень на ймення Лі Чжан
Розповів вчителю, що він написав пісню
В якій оспівав героя та його меч,
Чи то меч та його героя.
Тоді вчитель наказав принести
І запалити світильник.
І коли це було зроблено,
І промені зробили видимими
Обличчя учнів і візерунки на чайнику
Вчитель сказав:
«Не знаючи веління Неба,
Не станеш шляхетним мужем.
Не знаючи ритуалу,
Не зможеш утвердитись.
Не розуміючи сказаного,
Не зможеш розібратися в людині.»



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Ключевые слова: верлібр, модернізм, Китай, Піднебесна, Дао,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 7
Опубликовано: 15.06.2020 в 10:38
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1