Джерело молодості


Джерело молодості
                                «Тільки справжня людина
                                  Може мандрувати серед сучасників
                                  Не відхиляючись...»
                                                                                  (Чжуан Цзи)

Чжуан Чжоу вчитель-дивак
Мандрував через ліси і гори,
Забираючись понад хмари
(Де один лише вітер друг),
Крізь ліси дрімучі йшов,
Де дерева чіплялись за камені
Коренями-руками втомленими,
Ріки буремні долаючи
З водою швидкою і прозорою,
Шукаючи Забуте Селище,
Де люди самих себе забули.
І якось біля руїн храму,
Біля перевалу Забуття
Зустрів він селянина місцевого,
Що пообіцяв показати
Джерело, що повертає молодість.
І скуштувавши його воду холодну
Вчитель Чжуан Чжоу промовив:
«Ліси в горах і рівнини,
Що вкриті густою травою,
Приносять нам радість і насолоду.
Але не встигає зникнути радість,
Як приходить смуток.
Приходу радості і смутку
Ми не можемо завадити,
Їх зникнення зупинити не можемо.
Бо людина, на жаль, це лише
Тимчасовий притулок
Для речей і думок.
Бо людина знає лише речі які бачила,
І не знає, яких не бачила,
Може, те, на що здатна
І не може того, на що не здатна.
Тому людині не втекти
Від незнань і нездатності.
Хіба не гірко намагатись
Відвернути невідворотне!
Істинні слова – без слів.
Істинне діяння – недіяння.
Наскільки нікчемне пізнання
Загальновідомого!»



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Ключевые слова: верлібр, модернізм, Китай, Піднебесна, Дао,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 12
Опубликовано: 14.06.2020 в 23:41
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1