Думки про падіння династії Хань


Думки про падіння династії Хань
                                 «Як я опустився !
                                   Мені давно вже не сниться князь Чжоу…»
                                                                       (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй»)


А кому нині сниться князь Чжоу?
Хто шукає броду через Велику Ріку?
Хто хоча б може сказати: «То ж вчитель Кун,
Він знає де брід!» І знову взяти до рук леміш
Чи то плуга. І поганяти волів.
Бо земля надто втомлена,
Що годувати чорноголових
Цей сліпий народ рабів
Цих поневолених маленьких людей,
Що здатні лише повторювати
Фрази які вони не розуміють,
Що здатні лише гнути спину
На жорстокого правителя,
Вдягненого в халат з шкіри пантери.
Ця земля вже не хоче
Дарувати людям рис
Чи навіть просто траву
Якою гидують навіть собаки
(Бо Небо і Земля
ставляться до людей як до собак),
Бо знає – цей народ раз на тисячу років
Вірить божевільним пророкам
І зафарбовує брови червоним
Чіпляє на голову жовті пов’язки
І вірить, що Небо
Може змінити колір…




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Ключевые слова: верлібр, модернізм, Китай, Піднебесна, Дао,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 9
Опубликовано: 13.06.2020 в 13:39
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1