Темрява нашого часу


Темрява нашого часу
                           «Книгу хотів дочитати, але раптом
                             У світильнику гніт згас.»
                                                                                       (Лу Ю)


Хотів запалити світильник
У тьмі нинішньої ночі,
Хотілось лише дочитати
Цю вічну книгу буття
Сторінки якої дописували
Мудреці кожної епохи –
Шукаючи знаки у глибині Неба,
Чи то серед тріщин землі,
Чи то у слідах людей,
Що так непомітно пройшли
Стежками Піднебесної
І зникли
У безодні Великої Порожнечі.
Я так хотів, щоб ця півонія,
Що губить пелюстки
Як губить Час секунди,
Що так само спадають у вічність,
Перетворилася б на ліхтар,
Що розвіяв би тьму
Темних міст
В яких живуть темні люди…




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Ключевые слова: верлібр, модернізм, Китай, Піднебесна,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 6
Опубликовано: 13.06.2020 в 12:23
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1