Слова палаючого куща


Слова палаючого куща
                                         «Сьогодні піду ненадовго.
                                           Начебто для мене вже все ясно,
                                           і я особливо не затримаюсь.»
                                                                              (Сюгоро Ямамото)

А ви знаєте, що людей вбивати не можна?
Ви знаєте цю просту істину
Сказану ще сивим пророком
Народу-блукальцю пустелями істин?
Невже складно так запам’ятати
Всього дав слова
Давнього як світ одкровення?
А ми все ставимо –
То знаки питання,
То знаки оклику
Холодне повітря
Змішуємо з холодом слів,
А тим часом залізні почвари
Вдягнені в чорне
Катують людей.
Їхні іржаві душі
Просякнуті отрутою
Здатною світ
Зробити покійником.
А ми все сперечаємося
Чи досить чорним є грак,
Що сидить на снігу,
Чи є людяність і душа
У старій металевій сокирі
Яку забув нагострити
Вузьколобий кат.



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Ключевые слова: верлібр, модернізм,
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 20
Опубликовано: 25.05.2020 в 13:21
© Copyright: Нестор Степной
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1