Рейки-рейки, шпали-шпали...


(переклад з німецької)


Рейки-рейки, шпали-шпали,
Їде потяг заблукалий,
Паровоз сопе чух-чух,
Дмуха парою пуф-пуф.
Під′їжджає до перона,
Доповзає-під′їжджає,
Та з останнього вагона
Вилітає-випадає:
І горошок, і зерно,
Кукурудза та пшоно,
І строкатая квасоля
(Ой, квасолечка-квасоля!),
І відбірна бараболя,
Барра-боля, барра-боля...

Кури перші позбігались,
Гуси-качки позлітались,
Позбігались-позлітались,
Стали все оте шукать,
Стали все оце збирать
Та й клювать, клювать, клювать,
Та й гребти, гребти, гребти,
Та й скубти, скубти, скубти,
Та й щипати, та й щипати,-
Годі їх вже розігнати...
За курми приплівся вовк,
Він зерно зубами товк;
Слідом, в справах, мимохідь
Вайлуватий брів ведмідь,
Той на гамір завітав
Та й горошок пожував
(Пожував, пожував весь нещадно).
А за ним прибігли поні,
Кабани, верблюди, коні,
Слоненя гуп-гуп, гуп-гуп,
Слоник-татко туп-туп-туп-
Всі завзято тупотіли
І собі знайти щось хтіли...

Вийшов тут з депо двірник,
Той що до порядку звик,
Зиркнув навкруги сердито,
Гукнув щось несамовито,
Розлякав усіх звірят,
Пташок всіх і слоненят,
Та давай мітлой махати,
Прибирати-замітати,-
Посновиґав, все замів
Та й утомлено присів
На стілець, в кінці перона,
Біля крайнього вагона.

Щоб не йшов даремно час,
Що трапляється не раз,
Із широкої холоші
Грузом дивної розкоші
Передбачливий двірник
(Незрівнянний працівник)
Дістає для відпочинку
Та й друкарську тут машинку.
Жінці пише він листа,
Вжик-вжик-вжик та тра-та-та-
Став він дзвінко стукотіти,
Став виписувать привіти,
Підбирати став слова
(От що з двірником бува!):

- Рейки-рейки, шпали-шпали,
Кома-вжик, кома-вжик,
Їхав машиніст оспалий,
Кома-вжик, кома-вжик,
Паровоз сопів чух-чух,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Дмухав парою пуф-пуф,
Вжик і крапка, вжик і крапка.
Як підїхав до перона,
Кома-вжик, кома-вжик,
То в останнього вагона,
Кома-вжик, кома-вжик,
Проломило, видко, дно...

Галю, мила, вже давно
Я купив твоїй родині
Запашні, духмяні дині,
Любій тещі я купив
Цілу жменю темних слив,
Навіть нашому Сіркові,
Той що хмурить тяжко брови,
Я купив у подарунок
Чималий, тугий пакунок:
І горошок, і зерно,
Гречку, рис, овес, пшоно,
І строкатую квасолю,
І солодку бараболю...

Та нехай йому вже грець,
Все звелося нанівець-
Із останнього вагона
Обіч довгого перона
Все розсипалося вщент,
Згинув весь мій реманент!
Кури-гуси позбирались,
Позбігались-позлітались,
Стали все оте шукать,
Стали все оце збирать
Та й клювать, клювать, клювать,
Та й гребти, гребти, гребти,
Та й скубти, скубти, скубти,
Та й щипати, та й щипати,-
Годі їх вже розігнати...

Але, мила моя Галя,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Моя пташко, моя краля,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Моє рідне серденя,
Кома-вжик, кома-вжик,
Квітка пишная моя,
Кома-вжик, кома-вжик,
Я для тебе особисто
Приберіг тихцем намисто
І шкіряні чобітки,
І барвистії хустки,
І тепленький кожушок,
І квітчастий фартушок!
Ввечері прийду до хати,
Кома-вжик, кома-вжик,
Буду Галю одягати,
Кома-вжик, кома-вжик,
Буду я пісень співать,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Буду жінку цілувать,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Цілувать, цілувать, милуватися!




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи на иностранных языках
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 13
Опубликовано: 12.02.2020 в 01:21
© Copyright: Руслан Герасимов
Просмотреть профиль автора







Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь! Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1