Ultima ratio



Корона - так, як і тавро,
фамільна штука.
Чим голосніше кричимо -
даремній вуха.
Якиї б не були міцні
брехні кайдани
побачить круль не уві сні
вогні Вальгалли.
До того, як зійде зоря
для неписьменних,
останній довід короля -
піти зі сцени.
Куди розстеляться шляхи,
що буде далі,
мені мольфарові птахи
нащебетали.
До шиї звабиться ярмо,
і гільйотина,
останній кадр в німим кіно
перед очима:
"...торкнулись губи до трави
і шепотіли
останнє слово голови
уже без тіла..."




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Стихи, не вошедшие в рубрики
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 9
Опубликовано: 05.06.2019 в 10:28
© Copyright: Александр Цветков
Просмотреть профиль автора






Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь!Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1