Самота.


          САМОТА.

Я так давно чекав тебе, а ти не йдеш...
Адже кохання, у світах, не має меж...
І ллються, проливним дощем, сльози мої...
Мені все маряться, вночі, очі твої.

Хочу, в долонях, своє серце принести.
Щоб не залдишилось воно на самоті!
Воно належить, назавжди, тобі одній...
Візьми собі, його, кохана, і зігрій.

Одна лиш ти, тебе чекав я все життя...
Прости гріхи, тебе прошу, за каяття...
Як ти не поруч – помираю знову я!
Прошу – прийди! І ожживе душа моя!



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика любовная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 19
Опубликовано: 30.01.2019 в 21:37
© Copyright: Евтушенко Владимир
Просмотреть профиль автора






Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь!Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1