Сутінковий будинок


Сутінковий будинок
                                       «Я знаю найвечірнішу з усіх домівок: там
                                        Далеко глибше око, ніж твоє пильніше…»
                                                                                                  (Пауль Целан)

Домівка
В якій завжди панують сутінки,
Що гуснуть немов кисіль
Зі стиглими ягодами журби.

Домівка
В якій зітхання
Висить у повітрі зламаним годинником,
Що показує тільки Темні Віки
Завжди,
А стіни фарбовані оксамитово.

Домівка,
Де шафи втомились ховати
Фоліанти та манускрипти,
Писані всі до одного
Мовами саксів та норманів,
Піктів і бритів
І в кожному томі
На пожовклих сторінках
Писано про темне і потойбічне.

Домівка,
Де незриме око
Пильнує за часом,
А двері зачинені,
І чути шепіт
Постійно.
Щовечора.

Домівка,
Де за вікнами чорно –
Дивись – не дивись,
Страждай – не страждай,
Живи – не живи,
Чи тільки грай – живого.

Домівка,
Де господар незримий
Ходить як тінь за тобою,
Схиляється над тобою сонним
І блукає твоїми снами,
Ховаючи рану мовчання.
Одвіку.




Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Количество рецензий: 1
Количество просмотров: 13
Опубликовано: 10.10.2018 в 00:06

Александр ---     (10.10.2018 в 08:46)
Такое, лайт версия Лавкрафта, с демо переводом на украинском






Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь!Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1