Годинники зупинились


Годинники зупинились
                                    «Подивився:
                                      Годинник стоїть.
                                      Серце,
                                      Неначе його хто ковтнув,
                                      Поринуло знову в печаль...»
                                                                      (Ісікава Такубоку)

Всі годинники зупинились:
Ніхто вже час не міряє –
Ні вздовж, ні в поперек.
Часоміри затихли,
Наче ковтнули рибину –
Ту, холодну, що тхне аміаком,
Ту, банькувату, в очі якої
Зазирав Торквемада,
Лускою якої
Засипало срібним попелом
Не одні Помпеї розпусні.
Годинникарі
З останнім живим дзигарем
Пішли у вигнання
Шляхом битим-розбитим,
Білим шутером всипаним.
А може то сам Час
На людей прогнівався?
Чи може бог коліщаток,
Демон зілля-дурману,
Що планетами-кульками бавиться
Поселив нас серед болота «сьогодні»
І застеріг думати
Про прийдешнє
Навіть йому неясне....




Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 12
Опубликовано: 30.08.2017 в 19:48








1