Любити будильники


Любити будильники
                                       «Щоранку, щоранку
                                         Модну китайську пісеньку
                                         Награвав мені
                                         Той будильник –
                                         Ах, як любив його!»
                                                                          (Ісікава Такубоку)

А я теж люблю будильники:
Оті – живі, оті – хвостаті,
Оті – кольорові і голосисті,
Що колись проспівали кінець
Лицедію на троні – Нерону.
А я теж люблю будильники,
Що люблять порпатись
У купах сміття
Ще тоді – на досвітках,
Ще там – на околицях світу,
На околицях Розуму,
За межею добра і зла.
А я теж люблю будильники
З тріпотінням живого серця –
Крові живої келихом,
Гонорових, як саме сонце.
Вони не дають спати
Людям з вічно сонними душами,
Вони не дають бачити
Сни темні і моторошні,
Їх зображають знаками
На хатах, мічених полум’ях,
Їх вишивають червоним
На рушниках нареченої-смерті,
Вони віщують пожежу –
Пожежу заграви-світанку:
Живі дзьобаті будильники:
Птахи патлатого сонця,
Птахи-провісники світла.




Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 18
Опубликовано: 28.08.2017 в 17:36








1