Пил війни


Пил війни
Коли ми їхали на війну,
Тільки сивина скронь
Нагадувала про холод зими.
Колюча стерня полів
Жовтіла золотом стриженої землі –
Нашої землі кольорових снів
І слів
Музики пісні літа.
Коли ми їхали на війну
Життя здавалося короткою миттю,
Чи то листком клена,
Чи то колючою голкою ялини.
Коли ми їхали на війну –
Ми, старі харцизяки потріпані долею,
Думалось: «Краще ми,
Аніж оці жовтороті хлопці,
Що бачили лише світанок,
А не вечір осіннього неба.»
Коли ми їхали на війну,
Думали, що ніхто з нас не вернеться,
Що все якось раптово завершилось
Спалахом темряви,
Думалось, що всі ми залишимося
Тільки в спогадах
Тих, хто вчора,
Проводжаючи нас
Плакав.



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Верлибр
Количество рецензий: 1
Количество просмотров: 171
Опубликовано: 08.03.2015 в 19:20

Лео     (13.03.2015 в 01:10)
Горькое стихотворение. Возвращайтесь домой живыми и невредимыми, что бы вы не думали, не гадали, едучи на войну.

Артур Грей     (29.03.2015 в 13:03)
Спасибо за отзыв! Я уже 8 месяцев на войне..... Редко когда была возможность заглянуть в интернет. Писал в записную книжку. Вот решил опубликовать некоторые свои произведения написанные на войне... Я постараюсь вернутся живым.






Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь!Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1