Окуляри зайця


Окуляри зайця
                                    «Приходив він до мене за дарами,
                                      і не було йому відмови.
                                     Дав я йому сто корів зі своїх стад,
                                     та сто плащів зі шкіри.»
                                                                   (Скела «Руйнування дому Да Дерга»)

Отаке от життя в верховітті:
Там лише гнізда і листя.
На землі пророків і королів
Лишився лише один ліс темний,
Та й той в графстві Віклоу
А решта не поля – пустища*,
Де вітер не гуляє – крутиться
Навколо першопочатку острова**
На якому всі олені*** зайцями
Існують лише в потойбічному
Часі, про який забули
Навіть співати чи молитися.
Подаруйте їм окуляри
З непрозорими скельцями –
Може нашу епоху хвору
Вони якось проминуть
Не помітивши –
Буде нам у Судний День
Не так соромно…

Примітки:

* - якщо віскі, то вже ірландське, якщо пустища – то вже вересові…

** - це я про камінь Фаль – камінь Долі, хоча його в Ірландії давно вже немає… Навіть це вкрали…

*** - це я про так званих «ірландських оленів» - шкода, що нині вони не блукають Ірландією… Ех, джентльмени, давно ви не були в Ірландії…



Мне нравится:
0

Рубрика произведения: Поэзия ~ Лирика пейзажная
Количество рецензий: 0
Количество просмотров: 155
Опубликовано: 10.05.2014 в 13:01






Есть вопросы?
Мы всегда рады помочь!Напишите нам, и мы свяжемся с Вами в ближайшее время!
1